Репортаж із Munich High End Show 2023. Частина 2. Show must go on

Сьогодні ми продовжуємо подорож по Munich High End Show 2023. Якщо ви читали першу частину мого репортажу, ви вже знаєте про новинки від виробників портативного Hi-Fi – Shanling, Cayin, Astell&Kern тощо. А в другій статті я хочу зосередитись на домашньому персональному аудіо. Тим більш, формат виставки дозволяє послухати найпреміальніші пристрої, які зустрічаються далеко не у кожній колекції. Отже, до справи.

Lotoo

Особисто для мене однією з головних інтриг шоу став відомий за численними анонсами, але ще не запущений у продаж настільний плеєр Lotoo Mjolnir. Це такий топовий стаціонарний монстр вагою 2.5 кг, орієнтовний цінник якого мені назвали в районі $7000. Сумно, тому що я, схоже, хочу його собі, і це явно вдарить по бюджету. Але подивимося.

Дизайн у моделі приємний – гладенький акуратний корпус з бездоганною якістю складання наживо виглядає достатньо гарно. За характеристиками – ЦАП AK4499, розмаїття роз'ємів (оптичні, коаксіальні, AES входи та виходи, аналогові виходи RCA і XLR, навушникові виходи 3.5, 6.3, 4.4 і балансний XLR), потужність до 2500 мВт і різні рівні підсилення, вбудований акумулятор, сенсорний дисплей, бездротові технології. За звуком – прозорий, кристальний, деталізований та технічний, з прекрасною роздільною здатністю. Масштаб та голографічність сцени, очікувано для топового стаціонару, відмінні, розділення партій чітке, тембри чисті та незабарвлені, характер звучання може змінюватися в діапазоні від делікатної м'якості до яскравої агресії. Панч добре пропрацьований, інструменти рухливі, при цьому мають реалістичну вагу. Загальне налаштування скоріше нейтральне, без додавання густої теплоти, але із збереженням мелодійності та емоційності. Принаймні так грав семпл, привезений на виставку. Відверто, я отримала задоволення від прослуховування.

Sennheiser

Відразу варто зазначити, що на локації Зенхів люди слухали переважно численні TWS. Ну, Bluetooth-моделі компанії вдаються толково, це правда. Стосовно мене, я підійшла заради моніторів Sennheiser IE 600, які так і не потрапили до мене на огляд, але представник бренду, дізнавшись, хто я, запропонував мені для тестування дещо привабливіше.

Пройшовши до спеціальної кімнати, я вперше у житті взяла до рук ті самі Sennheiser Orpheus HE-1. Знамениті електростати, легендарні Орфеї, найкращі в світі навушники за 69 000 євро. Так, нарешті побачити їх наживо було неймовірно. Найбільше, звичайно, вражає їхній розкішний підсилювач з цілісного блоку каррарського мармуру. Справжній шедевр. Перемикачі на ньому виготовлені з латуні, а лампи захищені ковпаками із кварцового скла. Технології самих HE-1 не менш унікальні, вони мають драйвери з парою позолочених керамічних електродів і мембраною завтовшки лише 2,4 мкм із платиновим напиленням. Акустичне оформлення, зрозуміло, відкрите, тому наявність окремого приміщення для прослуховування виявилася вірним рішенням. Щоправда, як на мене, там все одно було недостатньо тихо, а ще чекала черга, тож час занурення в ейфорію давався в межах 10-15 хвилин. Добре, що у мене був не один день.

Про звук. Що вам сказати... Звісно, я в захваті. Це навушники, про які є сенс мріяти. Величезна, напрочуд тривимірна панорама без будь-яких відчутних меж, філігранна точність у виділенні дрібних деталей, різнобарвні розсипи нот, багатошарове ешелонування партій і планів, надзвичайно багата палітра тембрів. Настільки доведеної до ідеалу прозорості я, якщо чесно, ще не зустрічала, HE-1 – це такий пристрій для тривалого медитативного споглядання кожного твору, будь-яка композиція тут набуває додаткового насичення новими нюансами та відтінками по всьому діапазону. Роздільна здатність гранична, музика подається витончено, повітряно, вільно, з часткою м'якості. Баланс натуральності та контролю витримано зразково, інструменти звучать переконливо, гнучко та граційно, без найменшої синтетики. Вокал чистий і виразний, тонкі обертони буквально огортають переливчастим теплом. Як ви розумієте, і ударність басів, і рельєфна контрастність середніх частот, і красива іскристість ВЧ, і інформативність, і хльосткість атак – все це на еталонному рівні. Почерк Orpheus я б назвала соковитим, технічним та достовірним, його шляхетна чарівність дуже вражає. Думаю, під такі навушники не завадило б мати окрему кімнату у своєму маєтку. У мене просто рука не піднімалася включати з ними нічого, окрім улюбленої симфонічної класики, вони справлялися приголомшливо.

HiFiMAN

Натхнення від доторкання до виробу TOTL було дійсно сильним, і саме бажання подовжити ейфорію привело мене до локації HiFiMAN. Безумовно, їм є, що запропонувати. Для прослуховування у них теж була закрита кімната, причому тихіша, ніж у Sennheiser. Пам'ятаю мою смішну репліку: "А от тут, слава богу, тихо! Буде. Якщо я припиню кричати". Зосереджені аудіофіли з діловим виглядом пересідали в м'які крісла, а представники бренду з приреченим розумінням підключали їм навушники. Як такої, черги тут не було, тому процес тестування рухався неспішно. Переглянувши асортимент, я попросила одразу 4 моделі. Давайте про них по черзі.

HiFiMAN Shangri-La. 

Не молодша версія, а саме оригінал, з цінником $50000 за систему "навушники + підсилювач". Ще одні фантастичні відкриті електростати. Драйвери Nanotech мають неймовірно легку діафрагму завтовшки менше 1 мікрона з покриттям із наночастинок. Сітчаста решітка на статорах товщиною 50 мкм пропускає звукові хвилі нижче за 1 МГц. Підсилювач Pure Class A OTL без вихідного трансформатора має 4 електронні лампи 6SN7 і 4 виготовлені на замовлення лампи 300B. Тут уже обійшлися без мармуру, корпус підсилювача виготовлений з авіаційного алюмінієвого сплаву та покритий панеллю з загартованого скла. Самі Shangri-La також зроблені з алюмінію, крупні чаші відчуваються дорого, як і у Orpheus.

Про музичну подачу мені говорити складно, тому що я практично відразу забула, що на мені взагалі є навушники. Ні, звичайно, усі властивості преміального звуку присутні: неперевершена швидкість, багата варіативність відтінків, голографічність картини, ювелірно точна мозаїка нюансів, дивовижний контроль країв діапазону. Але, на відміну від більш технічних, повітряних та відсторонених Орфеїв, у Shangri-La головним козирем я б назвала шалену природність. Їх просто можна не знімати. Вони грають, як у реальності, з ними глибоко відчуваєш ритм композиції, її дихання, теплу гармонію, виконавець перед тобою, ніби він і справді стоїть поруч. Цю напрочуд затишну манеру формують натуральні тембри, абсолютна відкритість панорами з красивим позиціонуванням та правильною відстанню між інструментами, тактильна оксамитовість текстур, енергійна злагодженість партій, впевнена динаміка. Це найживіший звук, який я чула у навушниках. Тут я вже включала не тільки симфонічну класику, але й рок, блюз, трохи джазу. Можу сказати, що я закохалася у цю модель. Вона грає атмосферно та вишукано, при цьому здається максимально легкою для сприйняття, від неї неможливо відірватися.

Далі – HiFiMAN Susvara. 

Хотілося послухати їх на місці, для порівняння. При вартості $6000, в деяких аспектах вони, на мій погляд, являють собою цілковито ультимативний пристрій, змагатися з яким ніхто не зможе. Це відкриті планари, застосовуються фірмові акустично невидимі магніти Stealth Magnet, що забезпечують проходження звукових хвиль без створення перешкод, і ультратонкі драйвери з мембраною товщиною менше 0,001 мм, вони також мають покриття з наночастинок. Запатентована система дизайну решіток Window Shade Grill захищає звук від небажаних резонансів та викривлень через вторинне заломлення. Подача у Susvara, як відомо, висвітлена, моніторна, технічна, з ясними багатогранними ВЧ та тією самою знаменитою серединою – віртуозно деталізованою, строго відточеною, вивіреною і швидкісною, щедрою на мікронюанси та ніжні співзвуччя. Якщо забарвлення – це не ваше, є сенс обирати цю модель. Щоправда, щоб її розкачати, потрібен підсилювач завбільшки з будинок.

Тепер до новинок. HiFiMAN Audivina – доступніші магнепланари із закритим акустичним оформленням. Заявлена вартість – $2000. 

Застосовуються драйвери з діафрагмою NEO Supernano (NSD) нанометрової товщини, зробленої з полімерів, та невидимі магніти Stealth. Важливим завданням для себе розробники визначили створення масштабу уявної сцени, незважаючи на закриту конструкцію чаш, тому новинка отримала резонансну камеру, натхненну акустичною архітектурою Бейройтського фестивального театру в Німеччині, відомого своєю багатоступеневою атенюацією. Що ж, закриті планари – це взагалі, як правило, спірне рішення, я знаю мало вдалих моделей в такому форм-факторі. Але він, із зрозумілих причин, затребуваний, тому є сенс експериментувати. В даному випадку звук яскравий, соковитий, швидкий, трохи розважальний, зі смачним щільним баском та помірно іскристими ВЧ. Середина, традиційно для бренду, розбірлива, повітряна і прозора. Панорама справді цілком непогана – тривимірна та ефектна.

І, нарешті, нові HiFiMAN Ananda Nano. 

Чергове покоління хітових відкритих планарів Ananda, молодша дротова версія за $600. Головна особливість – легкість на розкачку, опір 14 Ом та чутливість 94 дБ дозволяють використовувати навушники з портативним підсилювачем або з Hi-Res плеєром. Я б сказала, що у плеєра все одно має бути адекватна віддача струму, і це точно не вибір для мобільного ЦАПа чи смартфона, якщо ви хочете отримати нормальну артикуляцію країв діапазону, але надмірною вимогливістю до підсилення Ananda Nano дійсно не відрізняються. Тим не менш, їхні випромінювачі з діафрагмою нанометрової товщини зроблені на основі технологій Susvara, також присутні магніти Stealth. Звук характерно висвітлений, зі знайомими тембрами, є хороша чіткість панчу та посилення драйву. Роздільна здатність відповідає ціновому класу. Спільна порода з попередником відчувається, тож зверніть увагу.

Abyss

Продовжуючи прогулянку серед брендів, які є головними аудіофільськими корифеями, я з'ясувала, що не тільки HiFiMAN вирішили підтримати тенденцію до зниження імпедансу своїх популярних навушників. Зустрічайте – флагманські відкриті планари Abyss Diana TC і молодша новинка Abyss Diana MR.

Розпочнемо з топа.

Diana TC – це відома бутикова модель за $5000 із шикарним дизайном алюмінієвого корпусу з керамічним полімерним покриттям, із амбушюрами та оголов'ям з натуральної шкіри й італійської алькантари, із крупними запатентованими драйверами TC діаметром 63 мм з надмалою масою діафрагми, із спеціальним покращеним малюнком відкритих отворів Фибоначчи, котрий правильно налаштовує звук. Кожна пара виготовляється вручну у Нью-Йорку. Почерк – прозорий, гнучкий, витончений та повітряний. Модель грає хльостко, захоплююче, гладенько та мелодійно. Деталізація прекрасна, нюанси сплетені дрібними штрихами. Мені особливо подобаються тут контрастні СЧ та надзвичайно протяжні верхні шари ВЧ, простора панорама теж зачаровує.

А тепер про нові Abyss Diana MR. 

Це також відкрита магнепланарна модель, але вона є легшою до розкачки, і, окрім того, цінник в неї доступніший – $3000. Дизайн з керамічним покриттям все ще неймовірний. На практиці, певна вибагливість до підсилення тут все ж є, мій Astell&Kern SP3000 навіть по балансу точно не був ідеальним джерелом для роботи з Diana MR, тому повернувся до ролі цифрового транспорту, у якій переважно я його й використовувала на усіх локаціях виставки. Але потужніший плеєр має впоратися. Звучить новинка м'яко, солодко, тепло і ніжно. Є схожі риси із оригінальним варіантом, хоча картина тут здалася мені більш злитою, ну й високі частоти трохи спрощені. Зате тембральна гама така ж приємна, і, за наявності адекватного джерела, можна отримати ту саму фірмову багатошарову повітряність.

Audeze

Ще один харизматичний гравець серед виробників навушників Hi-End – звісно ж, Audeze. Я поважаю і люблю цю американську компанію як виробника зразкових планарів, і навіть парадоксально, що на шоу цього року я порівнювала два її флагмани – магнепланарні Audeze LCD-5 та електростатичні Audeze CRBN. Обидві моделі відкриті, заявлена вартість у них ідентична – $4500.

CRBN мають ультратонку діафрагму з вуглецевих нанотрубок, решітки з унікальним гравіюванням, корпус із магнію та вуглецевого волокна, вагу 470 г. Очевидно, що їм необхідний правильний підсилювач для електростатів, але це ви знаєте і без мене. Звукова подача – гладенька, співоча, музична. Баси окреслені, трохи легковагові, хоча особисто мені їх цілком вистачило, і вони не перевантажені, це покращує швидкісні характеристики. На середніх частотах багато прозорості, рухливості, дрібних деталей. Вокал акцентований, емоційний, але без зайвої агресії. ВЧ підійдуть для гурманів – протяжні, переливчасті, делікатні, із чарівною палітрою обертонів. Модель неначе створена під складну камерну класику. Втім, вона зберігає аналогову гармонійність, не ріже слух дзвінкістю, не сприймається пересушеною, при цьому дає гідний рівень інформативності.

У свою чергу, Audeze LCD-5 мають планарні драйвери, спроектовані з використанням фірмових магнітів Fluxor і оновлених хвилеводів Fazor, а також нових звукових котушок Parallel Uniforce. Корпус з магнію, алюмінію та ацетату важить 420 г, у поєднанні з амбушюрами зі скульптурною конструкцією комфорт посадки для мене тут був кращим, ніж у інших навушників з лінійки. Звук – панчевий, технічний, зібраний і веселий, такий ґрунтовний, міцненький та впевнений, з підкресленим драйвом. Хочу похвалити прозорість і контроль, а ще жанрову всеїдність. Цілком універсальний варіант, не такий аналітичний, як LCD-4, більш дружній. Баси пропонують граничну глибину, відмінно лупашать, чітко відпрацьовують ритмічний малюнок та варіативність текстур. Середина розбірлива, реалістична, подається ясно та спокійно. ВСЧ виділені, соковиті і ефектні. ВЧ швидкі, виразні, але комфортні. Мені, як завжди з навушниками Audeze, хотілося ще більше іскристості, та гаразд, це питання смакових уподобань. У будь-якому разі, модель вартує своїх грошей.

Focal

На жаль, мені не вистачило часу окремо побувати на локації моїх улюблених французів, але в зоні портативного аудіо World of Headphones їхні навушники були доступні для тестування різних пристроїв, тому я вирішила ще раз послухати оновлений флагман Focal Utopia 2022. 

Я вже познайомилася з ним на виставці у Варшаві, але він все ще мене цікавив, бо я сама – власник класичної версії Utopia. Нагадаю, що це преміальні відкриті навушники за $5000 з динамічним випромінювачем із чистого берилію. Варіант 2022 року отримав зміни в дизайні корпусу, а також більш тепле і комфортне налаштування звучання. Якщо оригінальні Utopia – це аналітична, повітряна, світла, іскриста модель з акцентуванням мікродеталізації, трохи сухувата, швидкісна та граційна, з хльосткими, технічними атаками, прозорими середніми частотами і акварельною палітрою тембрів, то Utopia 2022 – більш тілесні, соковиті, співочі навушники. Вони не будуть різати слух чутливим до ВЧ людям, у них більше ваги на нижній середині та ударності на басах, їхній почерк все ще нейтральний і чистий, але натуральний, гладенький і цілісний, з насиченими тембрами та увагою до голографічності і об’єму інструментів. Звичайно, все це помірно, обидві версії дуже схожі. Але для декого новинка виявиться ближчою. Щодо мене, я люблю світлий звук, тому залишаюся зі своєю Utopia першого покоління.

Meze

І не можу не написати кілька слів про румунську компанію Meze Audio. Атмосфера на локації бренду була дійсно легкою і веселою. Я, мушу зізнатися, з великою ніжністю ставлюся до навушників Meze Empyrean і Meze Elite, їхні неймовірні драйвери, мембрана яких поєднує ортодинамічну спіральну струмопровідну доріжку та ізодинамічну доріжку, схожу за виглядом із серпантином, створені нашими талановитими майстрами Rinaro Acoustics з України. Вартість Elite – $4000, ці навушники грають досить нейтрально, чесно та моніторно, з гарним розмахом панорами і високою деталізацією, але без навмисного підкреслення ефектності та емоцій. Разом із тим, саме після прослуховування низки інших повнорозмірів TOTL, я чітко, як ніколи, помітила присутність тут характерного забарвлення тембрів, теплого і медового, властивого моделям Meze. У порівнянні з Empyrean, у Elite його сильно менше, тому раніше я не звертала на нього уваги, але з'ясувалося, що його все ж чимало.

Також компанія привезла внутрішньоканалки Meze Advar, про які я цього року вже писала докладний огляд, і вельми вдалі монітори Meze 109 Pro. Останні подобаються мені завдяки живому, енергійному, при цьому ясному та розбірливому почерку. Якби я обирала універсальні відкриті повнорозміри до $1000, я, цілком можливо, взяла б їх, вони здаються напрочуд збалансованими, поєднуючи яскравість барв, злагодженість партій та дорослу нейтральність.

Post Scriptum

От і все. Сподіваюся, моя розповідь виявиться корисною нашим аудіофілам, які через війну не змогли цієї весни потрапити на Munich High End Show 2023. Як завжди, не забувайте, що всі описані враження є суб'єктивними, будь-які пристрої важливо слухати самостійно перед покупкою. Зате ви зможете виділити для себе моделі, котрі вас зацікавили. Тримайтеся, товариство.