Обзор интерального усилителя Musical Fidelity A1. Горячий Hi-Fi

Обзор

30 Июля 2025 823

Автор: Victor Bondar

Обираючи підсилювач для підлогової акустики KEF Q750, я зіткнувся зі складною, але цікавою задачею — знайти серед великої кількості моделей саме ту, яка найкраще підійде мені за характером звучання. Переглядаючи каталог з підсилювачами, я помітив, що основна маса пристроїв представлена моделями класу A/B і трохи рідше — класу D. А от підсилювачі класу A — це справжня рідкість. Саме таким винятком і є герой цього огляду.
Англійська компанія Musical Fidelity перевипустила підсилювач, який уперше з’явився ще в 1985 році. Це Musical Fidelity А1. Його конструкцію трохи оновили відповідно до сучасних стандартів — окрім, власне, звукової частини. Єдине вагоме оновлення — зросла вихідна потужність. Звісно ж, це підсилювач класу A, зі всіма його перевагами та недоліками, про які я детально розповім у цьому огляді. Менше слів — переходимо до справи!

Розпакування та комплектація

Як і зазвичай, знайомство з підсилювачем починається з упаковки та комплекту постачання. Підсилювач Musical Fidelity А1 постачається у подвійній коробці. Зовнішня — звичайна картонна з логотипом компанії та приміткою, що пристрій зібраний у Тайвані. Наскільки мені відомо, це зовсім не недолік — якість складання там справді висока. Водночас виробництво в Тайвані однозначно дешевше, ніж у Великій Британії. До речі, навіть підсилювачі вартістю понад 3 тисячі доларів часто збираються саме там.
Внутрішня коробка — білого кольору, охайна, також з логотипом компанії. На ній немає зображень пристрою чи інших даних — уся суть чекає всередині.

Загальна вага обох коробок разом із підсилювачем перевищує 11 кілограмів.

Відкривши обидві коробки, перед нами постає чорний прямокутник, загорнутий в оксамитовий мішок. Підсилювач надійно зафіксований двома щільними чорними спіненими елементами, які утримують його нерухомо під час транспортування, запобігаючи тряскам та пошкодженням. У верхній частині упаковки знаходиться пакет з комплектом постачання, а кабель живлення покладено окремо.

Пройдемося детально по комплекту постачання:

підсилювач Musical Fidelity A1
посібник по експлуатації формату А4
кабель живлення
маленька серветка з мікрофібри для протирання підсилювача, звичайно ж з логотипом компанії
пара білих тканинних рукавичок для акуратного діставання підсилювача без відбитків пальців
пульт дистанційного керування
оксамитовий мішок в який був загорнутий підсилювач

У цілому маємо повний базовий комплект. Комутаційні кабелі, як і зазвичай, потрібно докуповувати окремо. На додаток, справжні аудіофіли з часом — а дехто й одразу — замінюють штатний кабель живлення на якісніший.

Технічні характеристики

Масогабаритні показники:

розміри: 440 × 68,3 × 283,3 мм
вага: 10,5 кг

Акустичні параметри:

тип: інтегральний транзисторний підсилювач
клас підсилення: A
потужність (при 8 Ом): 2 × 25 Вт
частотна характеристика: 10 Гц – 40 кГц (±1 дБ)
вихідний імпеданс: <0,1 Ом
коефіцієнт гармонічних спотворень (THD): <0,01% (при 1 кГц)
співвідношення сигнал/шум: >96 дБ (A-weighted)

Інтерфейси підключення:

входи: 5 × RCA (лінійні), 1 × Phono (MM)
вихід: 1 × Pre Out (RCA), 1 × Tape Out, акустичні клейми
роз'єм живлення IEC

Особливості:

повністю клас A зі стабільною температурною роботою
актуалізована версія оригінальної моделі 1985 року
ручка гучності ALPS, нова плата живлення
алюмінієвий корпус із якісною обробкою
виготовлений у Тайвані під контролем Musical Fidelity

Дизайн та особливості

В цьому об’ємному розділі розглянемо дизайн, та усі конструктивні елементи Musical Fidelity А1. Почнемо з дизайну, у 1985 році було випущено першу версію цього підсилювача який мав фактично ідентичний дизайн зі своїм попередником, це шліфована алюмінієва передня панель яка загнута під кутом що викликає враження що підсилювач левітує над поверхнею стола. Дві аналогові кнопки та два великих поворотних елементи для налаштування рівня гучності та перемикання входів. Єдине що він став трохи більше, збільшилася кількість входів та індикатор роботи не червоний як був раніше, а так само синій як і світлодіоди які вбудовані в коліщатках.

A1 побудований за класом A — це означає, що він постійно працює на повну потужність, навіть коли не звучить музика. Тому він гріється, як невеликий обігрівач, але саме це дає той самий м'який, приємний, теплий звук, який так люблять меломани. Потужність ніби-то невелика — 25 Вт на канал при 8 Ом, але, на практиці ці вати відчуваються іншими, відчувається запас який надасть можливість розкритися багатьом акустичним системам. Усередині він зроблений так, що коли потрібно більше струму, він його просто додає — без різких стрибків, плавно і без шуму. В оновленій версії A1 поставили новий трансформатор. Тепер кожен канал живиться окремо, що дає кращу стереокартинку та знижує перешкоди. Місткості теж стало більше — це допомагає краще контролювати динаміку та зменшити фонові шуми. Також покращили захист від перегріву, напругових стрибків і зайвих шумів від блока живлення. Загалом, живлення тут не просто «щоб було», а відіграє важливу роль у тому, як звучить A1.

Нові фішки тут також є. З’явився перемикач "Direct" — він дозволяє обійти попередній підсилювач і зробити звук трохи м’якшим і чистішим, особливо якщо ти використовуєш сучасні джерела з високим рівнем сигналу. Зручно, коли слухаєш щось делікатне або маєш дуже чутливі колонки. Ручка гучності тут не проста — замість звичайної поставили дорогу ALPS, яка дає точніше регулювання і працює дуже плавно. Та ще й з пультом — можна керувати, не встаючи з дивана. У A1 є вбудований фонокоректор, і не просто «для галочки», а цілком серйозний. Він підтримує MM та MC-картриджі, працює тихо й акуратно, з хорошою передачею тембрів. Для тих, хто слухає вініли — це великий плюс.

Цікава фішка цього підсилювача — верхня панель з двох ребристих половинок. Це великий радіатор, який відводить тепло від транзисторів, що сидять близько до центру корпусу. Працює підсилювач у районі 55–60 градусів.
Влітку слухати довго буває важко — нагріває повітря, ніби маленький обігрівач. Зате взимку можна не вмикати опалення — просто слухаєш музику і тепло. Чув, як один блогер навіть яєшню на ньому смажив — це вже занадто, але ідея цікава.
Знизу підсилювача розташовані чотири смужки з вентиляційними отворами, по боках також є отвори, але круглі й дуже часті. Товщина металу, до речі, солідна — корпус підсилювача анітрохи не прогинається, з цим усе добре. Підсилювач стоїть на чотирьох круглих прогумованих ніжках, які не регулюються по висоті. Тобто для його встановлення потрібна ідеально рівна поверхня, що є мінусом у порівнянні з трьома ніжками. Але це моя особиста проблема — мій стіл трохи кривий.

Наостанок прикріплю усі зміни які сталися в новій версії підсилювача 2023 року в порівнянні з першою версією 1985 року.

Замість старого трансформатора поставили новий, ефективніший. Кожен канал живиться окремо, що дає краще розділення каналів і чистіше звучання.
Ручка гучності тепер не проста — замінили її на дорогу і точну ALPS RK, яка працює плавно та точно.
Додали пульт — тепер гучність можна змінювати з дивана.
З’явився перемикач «Direct», який дозволяє обійти частину схеми та зменшити рівень сигналу на 10 дБ. Це зручно, якщо використовуєш гучне джерело.
Усі транзистори, включно з вихідними, оновлені — підібрані сучасні аналоги з високою точністю.
У сигнальному тракті тепер стоять лише якісні поліпропіленові конденсатори.
Резистори — малошумні, металоплівкові, з хорошими характеристиками на довгий термін.
Всі заміни компонентів виконано акуратно: специфікації оригіналу збережено, просто використовуються довговічніші сучасні версії.
Вся схема на платі повторює оригінальне компонування — щоб залишити характер звучання тим самим.
Живлення та підсилювачі тепер розташовані більш грамотно — це дало ще менше шуму та кращу стабільність.
Також покращили фонокоректор і передпідсилювач — стало менше фону й шумів, особливо при використанні вінілу.

Органи керування та інтерфейси підключення

Переходимо до розділу керування та інтерфейсів Musical Fidelity А1. Почнемо з нестандартного, але зручного — пульта дистанційного керування. Він має всього три кнопки:

збільшити гучність
зменшити гучність
mute — вимкнути звук

Відзначу, що при натисканні mute звук трохи пробивається, його чутно. Завдяки пульту працює моторизований потенціометр ALPS RK, який дуже м’яко і рівномірно змінює гучність. При цьому чути характерний звук регулювання. Пульт живиться батарейкою CR2032 (монетка). Щоб її замінити, знадобиться скріпка.

Почнемо з передньої панелі, бо саме на неї ви дивитиметесь найчастіше і найбільше з нею взаємодіятимете, на відміну від задньої.
У верхньому лівому куті білим шрифтом написано назву бренду, а блакитним — модель. Це данина традиціям, все як у 1985 році. Нижче — кнопка вмикання/вимикання з блакитним індикатором у вигляді півмісяця. Трохи правіше — чорна дзеркальна крапка, це інфрачервоний порт для пульта керування. Посередині розташована ручка гучності, як я вже казав, моторизована. Її можна крутити вручну, а можна керувати з пульта, не встаючи з дивана. Далі — кнопка перемикання режимів:

Normal Mode — звичайний режим, сигнал проходить через весь підсилювач. Ідеально для тихих джерел або коли потрібно максимум гучності.
Direct Mode — сигнал обходить частину підсилення, стає трохи тихішим (приблизно на 10 дБ). Підходить для потужних джерел, типу ЦАПів або стрімерів. Звук у ньому чистіший, а гучність регулюється точніше. Просто кажучи: якщо звук дуже гучний або потенціометр працює надто різко — перемкнись у Direct.

На практиці для великих колонок, як мої KEF Q750, не дуже важливо, яке джерело обране — звук потужніший і об’ємніший у Normal. У Direct іноді бракує живості й повноти, але деталізація зберігається на високому рівні. Коліщатко перемикання режимів розширює можливості підключень, рухається туго з приємним кліком. Доступні такі входи:

Phono — для програвача вінілу
CD — для CD-плеєра або іншого джерела
Tuner — умовна назва, можна підключити стрімер або ТВ
Aux 1 / Aux 2 — універсальні входи для будь-якої техніки (ЦАП, комп’ютер, плеєр)
Tape — для касетної деки або будь-якого пристрою з лінійним виходом. Часто використовується як ще один звичайний RCA-вхід.

Переходимо до задньої панелі — тут теж багато цікавого. Є клейма для заземлення, які потрібні при підключенні програвача вінілу. Поруч — перемикач для картриджів MM/MC. Далі — 8 пар RCA-входів:

Phono — для вінілового програвача
CD
Tuner
Aux 1 і Aux 2 — універсальні входи для будь-яких пристроїв
Tape — для касетної деки або іншого лінійного джерела
Tape Out — вихід для запису, сигнал не регулюється гучністю
Pre Out — вихід для підключення окремого підсилювача або активної акустики зі своєю ручкою гучності

Є дві пари акустичних клейм: зверху — лівий канал, знизу — правий. Розташовані досить зручно, хоч і не дуже рознесені. Живлення подається через стандартний IEC-порт.

Функціональні можливості

У розділі про функціонал розповім лише про те, що я використовував як джерело музики, бо не маю вінілового програвача чи зовнішніх стекових пристроїв.
Musical Fidelity А1 — інтегральний підсилювач без вбудованого ЦАПа. Це не мінус, а фішка, адже вся схемотехніка дискретна, зроблена з акцентом на якість звуку, а не на функціонал. Мережевих можливостей немає, бездротових теж.

Для джерела я використовую портативний ЦАП Shanling H5 на базі двох чипів Asahi Kasei AK4493EQ. Він дає деталізований і музично теплий звук, який мені подобається. Міжблоковий RCA-кабель — Supra Dual, нейтральний, без спроб додати теплоти чи яскравості.
Джерелом звуку служить телефон Samsung Galaxy S21 Ultra з сотнями гігабайт скачаної музики у форматах FLAC і DSD. Стрімінгові сервіси теж можна слухати, але на системі такого рівня завжди буде відчутна втрата деталей, динаміки, текстури і глибини. Добре, не затягуємо, переходимо до суті.

Опис звучання

Основна суть підсилювача — наділити акустику «життям». Йдеться не просто про подачу сигналу, а про передачу енергії, емоції, динаміки. Важлива не тільки потужність, а й контроль над динаміками, тембральний баланс, глибина сцени, мікроконтрасти. Якісний підсилювач розкриває потенціал акустики — ніби знімає з неї обмеження, роблячи звук об’ємним, повноцінним і виразним. Без хорошого підсилення навіть дорога акустика звучатиме плоско й невиразно.
Звичайно, на загальний звук впливають і джерело — хай це буде ЦАП, стрімер, смартфон чи жорсткий диск із музикою, — і акустичні кабелі. Навіть мережевий кабель має значення, хоча наразі я використовую комплектний.

Способів впливу на звук багато, але якщо не брати до уваги найвагоміші — акустику та кімнату, — підсилювач іде наступним за значущістю. На мій погляд, його внесок навіть більший, ніж у джерела. Але все це не матиме сенсу без якісного музичного контенту — навряд чи вдасться розкрити потенціал системи такого рівня зі стрімінговими сервісами. Однозначно варто слухати музику без стиснення, в максимально якісному вигляді — саме так розкривається суть Hi-Fi.

Про джерело я вже писав, а от щодо колонок і кабелів — кілька слів. В ролі акустичних систем виступають мої підлогові колонки KEF Q750. Це середня за розміром модель у лінійці, своєрідна «золота середина» для звичайних квартирних віталень площею ~20 м² — навіть із запасом. Це 2,5-смугова система з фірмовим коаксіальним драйвером Uni-Q, у якому центральний дюймовий алюмінієвий твітер із фірмовим розсіювачем ("мандаринкою") оточений СЧ-динаміком. Така конструкція дає широку, цілісну сцену, гарну локалізацію та відчуття "присутності".

За низькі частоти відповідає один алюмінієвий вуфер, доповнений двома пасивними радіаторами ABR — розміщеними над і під ним. Відсутність фазоінвертора робить систему менш чутливою до розміщення і сприяє чистішому звучанню басу в непідготовлених приміщеннях. Характер KEF Q750 — яскравий, просторовий, з акцентом на деталях. Бас глибокий, пружний, з помірним контролем. Середні частоти — яскраво-аналітичні, без теплоти, але з гарною деталізацією та виразними тембрами, особливо на вокалі. Верхи — детальні, злегка підкреслені, що може бути критичним у яскравому тракті.
Акустичний кабель NeoTech NES-5002 — багатожильний, з безкисневої міді UP-OCC. Його характер — прозорий, збалансований, нейтрально-світлий. Звук з ним чіткий, бас контрольований, середина — відкрита, сцена дещо розширена.

Переходимо до головного — звучання системи. Як завжди, опишу характер, жанровість, емоції, сцену та контроль, а також розберу подачу по частотах.

Зв’язка KEF Q750 та Musical Fidelity A1 — це поєднання деталізованої теплоти, де аналогова м’якість підсилювача класу A гармонійно поєднується з великою кількістю нюансів, присутніх у записі. Саме за це цінують клас A — за максимальну точність, вірність джерелу, без прикрас і викривлень. Акустика KEF Q750 сама по собі має трохи яскравий характер у верхній середині та ВЧ, тому, на мій смак, ці ділянки краще трохи «пом’якшити» за допомогою підсилювача та кабелів.

Musical Fidelity А1 подає бас м’яко, із дещо повільним і розслабленим характером. Це має як переваги, так і обмеження. З одного боку, така подача наближена до натуральної — об’ємна, комфортна, обволікаюча. З іншого — в електронній музиці іноді бракує швидкості й драйву, особливо з урахуванням конструкції колонок із пасивними радіаторами, яка теж трохи зменшує швидкість відгуку. Середні частоти — м’які, натуральні, контрольовані, з приємною глибиною тембрів. Високі частоти — дуже точні, філігранні. Вони не є теплими, але й не надто нейтральні — тримають баланс між аналітичністю і музичністю.

Більшість часу я слухав у режимі Normal. Можливо, інженери мене не зрозуміють, але саме цей режим мені здався кращим для великих підлогових колонок, яким потрібна маса, відгук і просто більше потужності. В цьому режимі акустика розкрилася максимально, наскільки це можливо з таким підсилювачем. Хоча варто визнати — MFA1 дещо не вистачає швидкості та запасу потужності, щоб повністю реалізувати потенціал Q750.
Жанрово зв’язка не є універсальною, але в певних жанрах — ретро-рок, джаз, блюз, класика — вона звучить просто філігранно: натурально, м’яко, емоційно. Розслаблена подача створює атмосферу залучення, виникає відчуття живої музики. Навіть з доволі яскравими кабелями (міжблок і акустичний), звук залишався приємним і цілісним — жодної різкості, попри яскравий характер самих KEF Q750.
На електроніці звук здається дещо повільним у басі й трохи різкуватим у верхах. У рок-музиці — не вистачає драйву, ваги та щільного контролю. Бас недостатньо швидкий і "ударний". Але знову ж, це не недолік самої системи, а особливість тракту, в якому акустика, кабелі, джерело і кімната — усе має значення.

Сцена — дуже широка. Це, звісно, заслуга KEF і їхнього Uni-Q драйвера, але A1 прекрасно працює з подачею простору. Виникає відчуття присутності, перед тобою — не просто звук, а живі музиканти. Відкритість і високий рівень деталізації створюють просторе й глибоке звукове поле, яке важко порівняти навіть з топовими навушниками. Тут ти занурюєшся в музику повністю.
Контроль у системі помірний: бас хоч і вагомий та пружний, але не дає належного драйву й швидкості тоді, коли це справді потрібно. Загалом звучання — розслаблене, і мені це подобається. Проте бажання слухати електроніку чи сучасний рок тут виникає рідше, ніж у випадку з джазом або блюзом. Водночас варто враховувати мої конкретні колонки, кабелі, джерела — і, безумовно, кімнату, яка відіграє важливу роль у формуванні звучання.

На останок пройдемося по частотах
Низькі частоти: глибокі, об’ємні, з м’яким, тілесним характером. Ідеальні для довгих сесій прослуховування, але не для жорсткого панч-басу.
Середні частоти: теплі, глибокі, дуже музичні. Створюють аналогове, натуральне відчуття.
Високі частоти: точні, чисті, з чудовою деталізацією. Балансують між нейтральністю і м’якістю, формують гарну сцену.
Я отримав дуже комфортне, тепле, розслаблене звучання, яке хочеться слухати годинами. Це саме той варіант, коли береш напій, сідаєш у крісло, вмикаєш джаз і забуваєш про все навколо. Об’єктивно, такий характер підійде не всім колонкам, і не кожному слухачу. Те ж саме стосується потужності — A1 все ж краще працює з поличковими АС, ніж з великими підлоговими.

Підсумки

Перевипуск підсилювача 1985 року безумовно вдався. Зберігши класичний ретро-дизайн, інженери модернізували компоненти в схемотехніці, зберігши при цьому оригінальні параметри. Це зроблено для того, щоб пристрій служив довше і стабільно тримав заявлені характеристики. Підсилювач Musical Fidelity А1 має два режими роботи, які по-своєму добре підходять для різних типів колонок. Для підлогових систем, як я переконався, оптимальніший режим — Normal.

Вбудованого ЦАП немає — лише дискретна частина, що відповідає за підсилення сигналу. Передпідсилювач, звичайно, присутній, але без сучасних мережевих можливостей. Зате виробник подбав про якісний фонокоректор, який підтримує роботу з двома типами звукознімачів — MM і MC. Це дозволяє початківцям обходитися без зовнішніх фонокоректорів.

Звучання я схарактеризував би як тепле, комфортне і дуже приємне — справді аналогове. Водночас для всіх жанрів мені трохи не вистачило швидкості, а також певної м’якості на верхах. Проте якщо пом’якшувати ВЧ, то втрачалася б частина деталей, які цей клас А підсилювач відтворює на високому рівні — він показує звук «як є».
Єдиним нюансом є робоча температура близько 60 градусів Цельсія, що може помітно підвищувати температуру у кімнаті, особливо влітку, але це плата за чистий Клас А. Щодо надійності компонентів — залишається довіряти інженерам і вірити, що вони витримають експлуатацію і прослужать довго.

Плюси: