Обзор Sennheiser HD 550 и сравнение с Sennheiser HD 620S. Открыты против закрытых

Німецька компанія Sennheiser була заснована одразу після Другої світової війни з метою відновлення економіки своєї країни. Вона почала з виробництва мікрофонів у 1946 році, а вже у 1968 представила перші накладні навушники. У проміжку між цими подіями компанія також випускала мікрофонні трансмітери та мікшерні пульти, тобто займалася виробництвом професійної аудіотехніки.

Моє особисте ставлення до компанії Sennheiser — поважне та позитивне. У дитинстві я мав їхні невеликі накладні навушники з індексом PX100. А коли подорослішав, у мене з’явилася мрія придбати флагманські Sennheiser HD 800S — і минулого року вона здійснилася.

Героями сьогоднішнього порівняльного огляду стануть середньобюджетні новинки, з якими мені було цікаво познайомитися ближче та протестувати. Для огляду я обрав дві пари: закриті навушники Sennheiser HD 620S та відкриті Sennheiser HD 550. Вони мають схожий, але водночас різний дизайн, як і звук. Утім, зазвичай різниця полягає в нюансах, які я детально розгляну. Годі зволікати — нумо починати!

Розпакування та комплектація

Почнемо з упаковки, в якій постачаються навушники. Це звичайні коробки з досить тонкого картону, виконані у фірмових кольорах компанії. Новіші навушники Sennheiser HD 550 постачаються в оновленій коробці, оформленій у чорних або темно-сірих тонах (раніше переважав світліший колір), з характерними блакитними акцентами. У верхній частині коробки розміщено логотип і назву бренду. Трохи нижче, зліва, сріблястим шрифтом, що переливається на світлі, надруковано назву моделі. Під нею — напис блакитним шрифтом, що вказує на відкритий тип навушників. Справа — зображення самих навушників у вертикальному положенні. У нижній частині коробки розміщено короткий опис: “Відчуйте глибину деталей у музиці та іграх завдяки потужним басам і точним високим частотам”.

Sennheiser HD 620S постачаються в коробці світліших сірих відтінків. Компонування елементів на упаковці аналогічне: логотип і назва бренду зверху, нижче зліва — назва моделі, а під нею — вказівка, що це навушники з закритим типом конструкції. Справа розміщено зображення навушників у горизонтальному (лежачому) положенні. Унизу надруковано: “Високопродуктивні навушники для еталонного прослуховування”.

Переходимо до комплектів постачання:

• навушники Sennheiser HD 550 // Sennheiser HD 620S
• кабель 3.5 мм miniJack - 2.5 мм з фіксатором(в навушники), довжиною 1.8 метри
• перехідник на різьбі з 3.5 на 6.3 мм
• посібник користувача
• тканинний мішечок на затяжках для транспортування 

У цілому комплектація в обох моделей ідентична. Кабелі також однакові, і приємно, що вони знімні — у разі потреби їх можна замінити на такі ж самі або докупити альтернативу з конектором 4.4 мм, яка продається окремо. Це дозволить отримати максимальну віддачу від навушників.

Технічні характеристики

Для більшої наочності технічні характеристики обох моделей одразу ж будемо порівнювати: Sennheiser HD 550 // Sennheiser HD 620S

Масогабаритні показники:

• вага: 237 грамів // 326 грамів

Акустичні параметри:

• тип конструкції: відкрита // закрита
• діаметр драйверу: 38 мм // 42 мм
• частотний діапазон: 6 Гц - 39.5 кГц // 6 Гц - 30 кГц
• чутливість: 106.7 дБ // 105 дБ
• опір: 150 Ом // 150 Ом
• коефіцієнт нелінійних спотворень: <0.2% // <0.05%

Особливості:

• тип амбушур: велюрові // шкіряні
• Sennheiser HD 550 — відкриті повнорозмірні навушники, створені для аудіофілів та геймерів, які цінують деталізоване та комфортне звучання. Завдяки 38-мм драйверам, вони відтворюють частоти від 6 Гц до 39,5 кГц з мінімальними спотвореннями (<0,2% THD). Широка звукова сцена, збалансований бас і "повітряні" високі частоти роблять їх ідеальними для музики та ігор. Вага 237 г, зручна посадка та низький тиск на голову дозволяють комфортно користуватись ними годинами. Знімний кабель, змінні амбушури та підтримка додаткових аксесуарів забезпечують гнучкість і довговічність.
• Sennheiser HD 620S — закриті навушники, які поєднують ізоляцію від зовнішніх шумів зі звучанням, наближеним до відкритих моделей. Оснащені 42-мм драйверами та 150-омною звуковою котушкою, вони забезпечують чисте, детальне звучання з глибокими басами та швидкими переходами. Металеві елементи покращують акустику і довговічність, а кутове розміщення драйверів і відкрита перегородка створюють об’ємну звукову сцену. Зручна конструкція та включений чохол роблять HD 620S надійним вибором для тривалого прослуховування без компромісів у якості.

Дизайн та зручність використання

Переходимо до дизайну навушників. Почнемо, як і раніше, із Sennheiser HD 550 — це навушники відкритого типу, тобто чашки не закриті, а мають перфорацію, через яку проходить звук. У такого типу навушників є як плюси, так і мінуси. Серед плюсів варто зазначити відкритість і натуральність звучання, широке звукове поле, майже безкомпромісне звучання (окрім часткової втрати мідбасу). Серед мінусів — повна відсутність шумоізоляції (рекомендується слухати лише в тихому приміщенні), а також те, що через відкритість конструкції все, що ви слухаєте, буде чути іншим.

Дизайн навушників я б назвав мінімалістичним і типовим для бренду, але з певними деталями, які надають їм унікальності. Основний матеріал виготовлення — пластик: корпус, каркас наголов’я та дужка зроблені саме з нього. Решітка, що прикриває чашки, металева — вона має цікавий ефект переливання: не чорна і не срібляста, а щось середнє. Коли дивитися на неї прямо, здається, що вона чорна, а під кутом вона набуває сріблястого відтінку. На решітці присутній логотип бренду срібного кольору, вбудований у площину решітки, не випирає.

До дизайну додано витончений срібний обідок навколо чашок біля амбушурів, що додає естетичності. Наголов’я повністю обтягнуте чорною шкірою, найімовірніше — екошкірою, але якісною: нитки не стирчать, обробка акуратна. На внутрішній частині наголов’я є широка та м’яка поролонова накладка, завдяки якій вага навушників рівномірно розподіляється по голові. На внутрішній стороні дужки є маркування лівого та правого каналів, а також назва моделі. Як уже згадувалося, каркас наголов’я виконаний із товстого, міцного пластику, а механізм регулювання — чіткий, із великою кількістю фіксованих кроків.

Хоч це і відкриті навушники, тут реалізація конструкції — справді показова: акустична тканина надтонка, і через неї добре видно динамік. Якщо направити чашку на яскраве світло, вона легко просвічується — звук нічим не блокується. Настільки прозорих чаш я ще не зустрічав. Навушники оснащені змінним кабелем довжиною 1,8 метра. Він дуже приємний на дотик, м’який і позбавлений мікрофонного ефекту.
 

Переходимо до зручності та комфорту при використанні Sennheiser HD 550. Навушники оснащені велюровими амбушурами — вони помірно м’які й, що важливо, значно краще пропускають повітря, ніж шкіряні, тож вуха в них пітніють набагато менше. Їхній розмір досить великий, тож навіть вухо, більше за середнє, легко поміститься всередину. Велюрові амбушури від Sennheiser мають схильність збирати пил, що робить їх зовнішній вигляд менш естетичним, однак вони легко чистяться.

Сила притискання трохи менша за середню, однак навушники добре тримаються на голові й не злітають навіть при різких рухах. Вони майже не відчуваються під час носіння — передусім завдяки рекордно низькій вазі у 237 грамів. Для повнорозмірних навушників високого класу це справжній рекорд.
Коли я їх одягаю й музика не грає, я чую навколишні звуки майже так само, як без навушників — це заслуга винятково відкритої конструкції. Другою причиною такого комфорту є рівномірний розподіл ваги та сама легкість конструкції. Комфорт при використанні тут дійсно на найвищому рівні.
 

Наступні розглянемо Sennheiser HD 620S — це навушники закритого типу, тобто чашки не мають перфорацій або отворів для проходження звукових хвиль назовні. Як і у випадку з відкритими навушниками, тут є свої переваги та недоліки.
Серед переваг — краща зібраність і ударність у відтворенні низьких частот. Мідбас більш сфокусований і відчутний. Крім того, люди які вас оточують не будуть чути вашу музику, за винятком хіба що дуже високої гучності. До цього додається хороша пасивна шумоізоляція. Таким чином, ці навушники цілком підходять для використання поза домом, а також для запису вокалу, де важлива мінімізація витоку звуку.

З недоліків — менше простору у звучанні, відчуття «звуку в голові», вужча сцена, менш точне позиціювання інструментів і дещо слабша передача найдрібніших деталей на записі.
Дизайн навушників також мінімалістичний і радше утилітарний — виглядає як надійна «робоча пара». Чашки виготовлені з чорного текстурованого пластику, що додає зовнішньому вигляду свіжості. На них розміщено металеві логотипи бренду з об’ємним квадратним дизайном і округленими кутами.

Основним матеріалом є пластик — з нього виготовлено чашки, верхню частину наголов’я та кріплення. Однак є й металевий елемент — це внутрішній каркас наголов’я, який стає видимим при регулюванні довжини дужки. Кроки регулювання чітко фіксуються. Внутрішня частина наголов’я виконана зі шкірозамінника, усередині якого розміщено поролоновий валик, розділений на дві прямокутні частини. Поролон досить м’який і не створює тиску, вага розподіляється рівномірно.
Внутрішня частина дужки має маркування лівого і правого каналів, а також назву моделі. Динамік добре видно завдяки майже прозорій акустичній тканині. Кабель тут такий самий, як і в HD 550 — довжиною 1,8 м, м’який і зручний у використанні.
 

Поговоримо про комфорт при використанні Sennheiser HD 620S. Навушники оснащені шкіряними амбушурами, які мають досить високу м’якість. Попри матеріал, амбушури мають перфорацію, що, ймовірно, позитивно вплине на зниження пітливості в спекотну пору року. Однак під час тестування температура ще була досить прохолодною, тому перевірити це мені не вдалося.

Щодо розміру амбушур — усе добре, навіть вухо більшого за середній розміру вміщується без проблем. Сила притискання — середня або трохи вище середньої. Я помітив особливість конструкції: щоб зручно вдягнути навушники, їх потрібно попередньо розсунути приблизно на 3 см з кожного боку. Повний запас регулювання становить близько 7 см, що є досить багато. Якщо не розсунути навушники перед надяганням, чашки тримаються досить щільно одна до одної, і виникає фантомне враження, що можна їх випадково зламати. Тому моя особиста рекомендація — перед вдяганням трохи розширити наголов’я.

На голові навушники трохи відчуваються, але не через вагу — вона цілком помірна (326 грамів), хоча й вища, ніж у моделі HD 550 (на 100 грамів легше). Це відчуття, ймовірно, спричинене дещо вищим притисканням, а також тим, що амбушури нові й ще не втратили своєї пухкості та об’єму. Отже, з погляду комфорту ці навушники не є лідером мого особистого рейтингу, але й далеко не останні — упевнена золота середина.

Опис звучання

Переходимо до найцікавішого розділу — опису звучання навушників. Я окремо опишу звучання кожної пари, а наприкінці порівняю їх між собою. Для тестування та прослуховування я використовував свій ЦАП і підсилювач Shanling H5.
Оскільки обидві моделі мають досить високий опір (150 Ом), для повного розкриття їх потенціалу недостатньо потужності стандартного виходу на ноутбуці чи смартфоні. Рекомендовано використовувати стаціонарний або портативний ЦАП та підсилювач у межах від $100 до $400 — цього буде більш ніж достатньо для повноцінного звучання. На мою думку, H5 є одним із оптимальних варіантів, з яким навушники звучать гідно та приємно. За замовчуванням навушники під’єднуються через 3.5 мм або 6.3 мм порт. Однак, щоб витиснути з них максимум, рекомендую придбати кабель із балансним 4.4 мм конектором.

Щодо потужності: при підключенні через 3.5 мм вихід на високому рівні підсилення обом моделям було достатньо 50% гучності для комфортного й ефектного прослуховування. Менше — підходить для фонового прослуховування, а більше — вже може негативно впливати на слух при тривалому використанні. Традиційно розглянемо подачу, жанрову універсальність, емоційність та детально пройдемося по частотному спектру.

Почнемо зі зв’язки Shanling H5 + Sennheiser HD 550.

Подача цієї зв’язки легка, повітряна, широка та майже безмежна. При цьому низькі частоти, особливо в діапазоні саббасу, глибокі й достатньо виразні. Звучання навушників нагадало мені мої Sennheiser HD 800S, проте з м’якшим характером.
Жанрово навушники не можна назвати повністю універсальними — все ж таки, вони відкриті, а отже, глибокий мідбас отримати «за замовчуванням» важко або й неможливо, хіба що за допомогою тюнінгу через ЦАП. Зате вони звучать надзвичайно широко, що робить їх чудовими для Hi-Fi тестів, джазу, блюзу — досягти такого рівня у цьому ціновому сегменті буде складно. Для ретро-року вони також добре підходять: широка сцена, точне позиціювання, передача нюансів — усе це на високому рівні.

Щодо електронної музики, на мій погляд, тут бракує ударності, пружності, вібрації в голові та драйву — саме в мідбасовому діапазоні. Тому для електроніки я б ці навушники не рекомендував. Із сучасним роком ситуація трохи краща — хоча звучання не надто глибоке чи «м’ясисте», воно деталізоване й тонально приємне. Я не відчув критичної нестачі низьких частот.
Емоційно ці навушники частково розвіяли деякі мої стереотипи. За доволі скромну ціну — близько $300 — вони дають дуже широкий і відкритий звук. До того ж він деталізований, комфортний і натуральний — у фірмовій стилістиці Sennheiser. Можливо, їм не вистачає ультрадеталізації та кращої текстурності на низьких частотах, а також трохи більше емоційності — як у HD 800S. Але враховуючи різницю в ціні, я можу впевнено сказати: вони цього варті. Якщо ви не готові платити близько $2000 за навушники, це ваш варіант. Це не копія легендарних HD 800S, але точно схожий за звучанням апарат.

Детальніше по частотах
Низькі частоти: м’які, натуральні, без зайвої ваги. Мідбас — не дуже глибокий, особливо в електронній музиці, що обумовлено конструкцією навушників. Не буде ефекту «дискотеки» чи вібрації в голові, але й не буде відчуття звуку всередині голови — позиціювання розгортається у ширину. Саббас — глибокий, атмосферний, здатен творити дива.
Середні частоти: на мій смак — подані правильно: м’яко, комфортно, рівно. Без перекосів або акцентів на окремих діапазонах. Вокал звучить натурально, тембри й обертони — живі. Іноді складається враження, що вокаліст знаходиться прямо у кімнаті. Інструменти розставлені широко, сцена — майже безмежна, багато повітря, немає перевантаження. Музика сприймається як свіже повітря — легко й невимушено.
Високі частоти: підкреслені, але збалансовано. Відчуття надмірності чи сибілянтів немає. Вони добре інтегровані із середніми частотами, немає дисонансу чи «цикання». Інженери попрацювали над цим добре: ВЧ якісні, з нюансами, здатні вразити навіть досвідченого слухача.

Якщо коротко описати звучання навушників — це широке, повітряне та деталізоване звучання з м’яким басом, комфортною серединкою та підкресленими, але вивіреними високими частотами.
 

Переходимо до зв’язки Shanling H5 + Sennheiser HD 620S.
Подача в цих навушниках вагома, глибока, водночас зберігає фірмовий "сенхайзерівський" почерк — комфортність і натуральність. Бас тут глибокий і з легким акцентом, середні частоти тяжіють до теплоти й певної віддаленості, а високі — м’яко доповнюють притемнені середні, створюючи унікальну звукову картину. Звук цих навушників близький до топових Sennheiser HD820 S — обидві моделі закриті, навіть індекси подібні. Звісно, в прямому порівнянні відмінності помітні, проте якщо вам імпонує подача HD820 S, HD 620S варто розглянути, особливо з урахуванням ціни — близько $350.

Жанрово навушники також цікаві. Вони не є повністю універсальними, але те, що вони вміють — виконують на всі 100%. Йдеться насамперед про електронну музику — тут неймовірно текстурний, пружний і глибокий мідбас, саме той клубний, дискотечний бас, що приємно «качає». Подача дуже якісна, тому для фанатів електроніки — це один із фаворитів.
Сучасний рок звучить напористо, драйвово й потужно. Розділення інструментів тут не на першому плані — головне емоції, атмосфера й характер звучання. Ретро-рок також звучить тепло, вагомо й водночас м’яко та захопливо. Щодо джазу, блюзу та Hi-Fi тестів — це музика, яку я став слухати частіше через професійну діяльність, тому мої смаки суттєво розширилися. І хоча ці навушники не передають усі нюанси запису з тією ж точністю, як відкриті моделі, низькі частоти (саббас і мідбас) відтворюються глибоко й текстурно, що додає музичності та виразності.

Середина тяжіє до теплоти та певної камерності. Звук не затиснутий, але й не дуже широкий. Для закритих навушників сцена хороша, однак у порівнянні з відкритими — це вже інший рівень. Через це інструментальна музика звучить дещо спрощено й менш цікаво — особливо якщо є з чим порівнювати.

Емоційно навушники залишили позитивне враження — насамперед через глибокий, рівний і якісний бас. Так, він акцентований, але не домінує, не псує загальну картину. Електронна музика звучить чудово. Ці навушники дуже сподобались би мені років 3–4 тому, коли я слухав переважно електроніку та рок. Але як єдину пару зараз — я б їх не обрав.

Детальніше по частотах
Низькі частоти: пружні, м’ясисті, акцентовані, глибокі — скільки ще епітетів можна підібрати. Вони прекрасно працюють з електронною музикою, хіп-хопом, та іншими жанрами, де мідбас — основа звучання. Водночас саббас теж відтворюється глибоко й атмосферно, дозволяючи відчути авторський задум навіть в інструментальній музиці.
Середні частоти: мають дещо притемнений, проте натуральний характер. Через масивний бас є відчуття певної віддаленості. Спектр загалом рівний, з невеликим акцентом на нижню середину. Голоси звучать з приємним тембральним контрастом, але прозорості трохи бракує. Сцена більше фокусується на глибині, ніж на ширині. Інструменти звучать типово — без ефекту «каші», але й без виразного розділення.
Високі частоти: акуратні, чисті, з гарною деталізацією й розподілом планів. Через загальну притемненість звучання, інженери не стали їх акцентувати — і це пішло навушникам на користь. ВЧ тут точно сподобаються тим, хто чутливий до їх надлишку.

У підсумку ми маємо досить нетипові навушники як для Sennheiser — з акцентом на низькі частоти, притемненою подачею та злегка віддаленою серединою. Водночас вони зберігають фірмову м’якість і комфорт. Позиціювання, на мій погляд, краще підходить саме для електронної музики. Попри закриту конструкцію, звук досить широкий, але з відкритими навушниками тієї ж цінової категорії порівнювати не варто — тут різниця принципова.
 

Коротке порівняння Sennheiser HD 550 та Sennheiser HD 620S після детального аналізу звучання.
Sennheiser HD 550 демонструють м’який, широкий і повітряний звук, тоді як Sennheiser HD 620S подають звук драйвово, напористо та сфокусовано.

Низькі частоти
HD 620S — це їхній головний козир: бас глибокий, текстурний і виразний як у діапазоні саббасу, так і мідбасу.
HD 550 — мають глибокий саббас, але мідбасу часто не вистачає, особливо для електронної музики.

Середні частоти
HD 550 — це їхня сильна сторона. Середина звучить натурально, рівно і широко, інструменти чітко розділені, сцена велика, що створює ефект повітря та простору.
HD 620S — подають середину темніше й трохи віддалено. Через акцент на басах сцена здається вужчою.

Високі частоти
У HD 550 вони помірно підкреслені, додають прозорості та нюансів, але не ріжуть слух.
У HD 620S — трохи м’якші, менш акцентовані, що додає комфорту при тривалому прослуховуванні, особливо для тих, хто чутливий до ВЧ.

Загалом звучання настільки різне, що я не можу однозначно сказати, яка модель сподобалася більше. Для повного жанрового покриття і максимального задоволення від прослуховування краще мати обидві моделі. Якщо слухаєте інструментальну, живу або спокійну музику — Sennheiser HD 550: вони передають атмосферу та простір, звучать глибоко й природно. Якщо ви фанат електронної музики — Sennheiser HD 620S: глибокий, щільний та «смачний» бас подарує потрібний драйв. Для року — також HD 620S, завдяки вагомому басу та нижній середині, що забезпечує щільне, емоційне звучання.

Підсумки

У підсумку можна сказати, що це два абсолютно різні за характером навушники.

Обрати лише одну модель буде складно, якщо ви слухаєте музику різних жанрів — на жаль, універсального варіанту тут немає. Саме тому найкраще рішення — придбати обидві пари та не турбуватися про жанрові обмеження. Обидві моделі демонструють високий рівень звуку, деталізації та здатність занурити у музику.

Щодо комфорту, моїм фаворитом стали Sennheiser HD 550 — вони практично не відчуваються на голові завдяки рекордно малій вазі та рівномірному розподілу тиску. Відкрита конструкція створює ефект простору не лише в звуці, а й у сприйнятті загалом. Однак, ці навушники краще слухати в тихому приміщенні — вони не ізолюють від зовнішніх шумів.

Sennheiser HD 620S, навпаки, чудово ізолюють від навколишнього світу завдяки якісній пасивній шумоізоляції. У них навіть можна записувати вокал. Закрита конструкція позитивно впливає на глибину мідбасу, роблячи звук масивнішим. Вони трохи важчі, і тиск амбушур вищий за середній, тому на голові відчуваються помітніше. Проте завдяки вдалій ергономіці ними можна комфортно користуватися протягом кількох годин.

Плюси:

• висока якість збірки в обох моделей — конструкція надійна, без скрипів та люфтів.
• відмінний комфорт при носінні, особливо у моделі HD 550 — легка вага та відкрита конструкція створюють майже невагоме відчуття.
• якісний комплектний кабель, який до того ж знімний, що дає змогу легко замінити або оновити його.
• наявність мішечка для транспортування в комплекті — приємний бонус для тих, хто бере навушники із собою.
• фірмове звучання обох моделей, яке хоч і кардинально відрізняється, проте кожне по-своєму унікальне та цінне.

Мінуси:

• сильна різниця у подачі: звучання моделей настільки відрізняється, що для справді універсального жанрового покриття потрібно мати обидві пари.
• амбушури HD 550 легко збирають пил, що потребує додаткового догляду — стандартна вада велюру.