Огляд навушників Sennheiser HD 660S2. Альянс німців і кельтів

Пролог

Сьогодні на тесті відкриті динамічні повнорозміри. Новинка від Sennheiser. Новинка, про яку всі говорять. Що ж, товариство, у мене в руках саме ті довгоочікувані HD 660S2, черговий виріб з невимовлюваною назвою. До речі, ви теж помітили, що виробники дуже полюбляють будувати будь-які лінгвістичні конструкції, аби тільки не змінювати неймінг своїх свіжих пристроїв, попереднє покоління яких є хітом пошукових запитів?

Гаразд, сьогодні не про маркетинг. Про звук. Не можу сказати, що низка минулорічних моделей від Зенхів мене радувала, їхні навушники стають якось дедалі більше орієнтованими на масових користувачів, а не на аудіофільську аудиторію. Але наступний гравець у легендарній лінійці HD 6XX – це дійсно цікаво. Впізнаваний дизайн, удосконалені випромінювачі, що мають оновлену алюмінієву звукову котушку з оптимізацією повітряного потоку, покращеним електричним демпфуванням та подвоєним звуковим тиском на найнижчих частотах, повернення до характерного для серії імпедансу 300 Ом. Компанія ненав'язливо пропонує: "Dive deeper into legendary sound". Ну, давайте з'ясуємо, чи виправданий цінник $600.

Коли на ринок вийшли HD 660S, я писала про них статтю, мені вони сподобалися. І з часом, незважаючи на компромісне опрацювання країв діапазону, хороша деталізація все одно зробила їх класикою поряд із непохитно культовими HD 600 та HD 650. Отже, чи не час думати про апгрейд? Зараз розберемося.

Візуальні враження

Навушники постачаються в крупній коробці, на якій є їхнє зображення, величезний напис Hi-Res та обіцянка дворічної гарантії. Також тут вказано, що модель розроблено в Німеччині, а виготовлено в Ірландії. Як на мене, прекрасний тандем. Комплектація мене розчарувала відсутністю кейса з твердим каркасом. Для транспортування є тільки тканинний мішечок на затяжках, ну спасибі. Вартість наче зумовлює наявність нормального чохла, але ні. Консервативні бренди, вони такі.

Окрім сумного мішечка, набір аксесуарів включає 2 мідні кабелі довжиною по 1.8 м, звичайний 6.3 та балансний 4.4, а ще перехідник зі стаціонарного штекера 6.3 на стандартний штекер 3.5, в якості бонуса. До речі, у моїй колекції різних аудіофільських дрібничок є точнісінько такий перехідник, саме від Sennheiser. Популярна річ. Ну, щодо стокових дротів особливо розповідати нема чого, вони м'які, слухняні, але нехитрі, за звуковою прозорістю чудес не демонструють. Зате армовані кевларом, тобто абсолютно куленепробивні.

Про дизайн. Sennheiser HD 660S2 залишилися чистокровним представником своєї породи. Відмінності від попередньої моделі в лінійці мінімальні – написи на чорному тлі не сріблясті, а бронзові. От і все. Та ж пластикова конструкція, те ж міцне складання, ті ж глянцеві решітки на зовнішніх сторонах овальних чаш, ті ж знімні велюрові амбушюри, ті ж поролонові вставки на оголів'ї. Навіть вага не змінилася – все ще 260 г. І, за традицією, ці навушники давлять мені на голову, обхоплення дуги спочатку у них занадто міцне. Гармонія. Якщо серйозно – після певного періоду, поки пластик трохи розійдеться, посадка стане просто надійною, а не стискаючою мозок. Легка вага – це теж плюс. Отож, мені здається, добре, що модель зберегла всі класичні риси. Натуральної деревини, алькантари та карбону тут ніхто і не чекав.

Характеристики та сумісність

• Діапазон частот: від 8 Гц до 41.5 кГц;
• Чутливість: 104 дБ;
• Імпеданс: 300 Ом.

Як я вже писала, з виходом HD 660S2 компанія повертається до витоків. Якщо Sennheiser HD 660S з їхнім імпедансом 150 Ом можна було, в принципі, розкачати подувом вітру, то новинку я б знову назвала радше стаціонарним рішенням. Потрібен потужний підсилювач, інакше вам не вистачить ані сили удару на НЧ, ані ясності решти спектру, ані навіть гучності. І, на відміну від IEM, високий опір в повнорозмірах найчастіше справді свідчить про покращену точність почерку, тому це непогано. Хоча подивимося. Мені довелося злегка заморочитися із підбором компонентів системи для огляду, але це того вартувало. У будь-якому разі, відкрите акустичне оформлення обумовлює використання переважно в домашніх умовах.

Звучання

*Основне тестування проводилося на Astell&Kern A&ultima SP3000, Astell&Kern ACRO CA1000, FiiO M17 та iFi ZEN Signature Set 6XX.

Знаєте, до Sennheiser HD 660S2 в мене достатньо питань з точки зору оглядача, але сильно менше претензій з точки зору користувача. Є у навушників своя чарівність, такі заманливі риси серії, котрі виділяють їх серед інших моделей – весела злагодженість, об'ємна виразність партій, що додає картині тривимірності, живість, тембри з легкою соковитою прохолодкою.

В цілому, подача вагома, емоційна, динамічна. Вона не перекидає в хаотичний шквал буйного драйву, але й не здається занадто відстороненою чи лінивою. Настрій у неї такий... життєрадісний. Зібраний та впевнений колорит. На будь-яких жанрах немає відчуття дешевої смаківщини, музика звучить захоплююче і насичено, при цьому впізнавано, без чужорідного місива гармонік поверх мелодії.

Тоналка у HD 660S2 ледь притемнена, акцентовані нижні ВЧ не перетягують на себе увагу, до того ж вони мають ранній спад, тому про особливу колючість атак не йдеться. В пріоритеті гармонійна цілісність, більш масивна та натуральна основа цьому сприяє. Вибагливість до якості запису мінімальна. Наскільки вам буде близьким таке налаштування – покаже тільки особисте знайомство з ним. Я пам'ятаю, у свій час мене з першого прослуховування зачарував повітряний почерк HD 660S з яскравими, дуже співочими ВСЧ. Але з часом з'ясувалося, що багато моїх читачів, навпаки, не люблять цю модель саме за дзвінкість даної частини діапазону. Крім того, вплив джерела теж може відрізнятися.

З об'єктивних зауважень – посереднє розділення інструментів, їхні контури згладжені, на складних швидкісних записах звук іноді намагається перетворитися на кашу. По суті, не треба чекати тут граничної лінійності, за частоткою присутні підйоми та спади, це чутно. Тим не менш, загальна невимушена атмосфера все одно підкуповує. Навушники реально затишні, вони в цьому схожі на HD 650. Якщо ви берете їх для задоволення, а не для аналітики, вони впораються.

По частотах. Баси енергійні, панчові, масивні. Варіативність текстур базова, зате є хороший контроль, тому на середину НЧ не наповзають. Удар округлий, рішучий, з помірною вібруючою віддачею. Опрацювання рельєфу не еталонне, але прийнятне. Нижні шари дійсно стали глибшими і щільнішими, для відкритих повнорозмірів це важливий аспект, вони нечасто балують толковим сабом.

Середні частоти вагомі, природні, рухливі. До їхніх переваг можна віднести узгодженість гри, музичність, барвистість тембральної палітри, а ще приємну оксамитовість. Вокал став більш тілесним та плавним, менш крикливим. З недоліків – знову ж таки, згладженість, ну і масштаб сцени не рекордний.

Високі частоти теплі, солодкі, комфортні, неагресивні. В основі вони цілком протяжні, але верхні шари приглушені, тож для гурманів, що люблять кристальність та іскристість, їх може не вистачити. А от людям, чутливим до спектру, ці навушники, найімовірніше, підійдуть. Крім того, віддаю належне окресленості ВЧ, а також їхній непоганій деталізації. Розміщення акцентів передбачає виділення переборів струн, дзвіночків, цокань та дрібних барабанчиків. На тлі злитої середини цей візерунок здається контрастним і докладним. З іншого боку, розраховувати на багатошарову гаму обертонів не варто, для даного цінового сегмента це очевидно.

Конкуренти

То що там з приводу Sennheiser HD 660S? Колись я назвала їхній звук доволі м'яким. Ну, він дійсно пом'якшений, якщо порівнювати, наприклад, з технічними, прозорими, ювелірно деталізованими HD 800. Однак HD 660S – більш нейтральні, повітряні та чесні за подачею, аніж їхній спадкоємець другого покоління. Але, разом із відкритістю уявної сцени, вільною розбірливістю нюансів та загостреною соковитістю вокалу, їм властива і певна легковагова сухість. Вони більш тонкоголосі, не такі ґрунтовні та натуральні, як HD 660S2. Крім того, я вже згадувала, їхні ВСЧ декому різали слух. Водночас нижні баси у них були опрацьовані слабше. За ВЧ приблизно паритет, обидві моделі не відрізняються особливою протяжністю верхніх шарів ВЧ. Відповідно, вибір залежить від ваших індивідуальних уподобань – чи моніторні HD 660S, чи затишні HD 660S2.

Підсумки

На останок висловлю думку, яка наполегливо переслідує мене протягом всього знайомства з героєм огляду. Для мене і восьмисота, і шестисота серія Sennheiser – це як повнорозмірні планари Audeze. У цих навушників можуть бути власні недоліки, іноді навіть вельми помітні, але аудіофіли все одно роками беруть їх у колекцію як основні і, часом, єдині. Кожен представник лінійки – це орієнтир. А орієнтир не судять. Отож я не сумніваюся, що теплі Sennheiser HD 660S2 зберуть свою аудиторію. Тому рекомендую придивитися до них, якщо шукаєте варіант в даному ціновому сегменті. Всім Hi-Res.