Огляд Rode NTH-100. Австралійське бачення

Інтро

Вітаю, насамперед компанія Роде (саме Роде, а не Роуд) відома своїми мікрофонами – як динамічними, так і конденсаторними, як XLR, так і USB, через що їхня інша продукція часто залишається в тіні. Особисто я чув про звукову карту та мікшери від Rode, але безпосередньо тестувати ці рішення не довелося; натомість мав справу з мікрофоном Rode NT-USB Mini, на який навіть підготував огляд, але потому з пристроями від австралійців більше не зустрічався. До речі, NT-USB Mini мене, м’яко кажучи, не вразив, тому, отримавши NTH-100 (які є першою навушниковою спробою компанії), мав побоювання, що девайс теж виявиться “з характером”. Тож яка ситуація насправді – читаємо в цьому огляді. Let’s.

Комплектація

Тут традиційно обійшлося без сюрпризів. Зустрічає покупця картонний бокс із суперобкладинкою, всередині якого перебувають самі навушники, від’єднуваний кабель, адаптер для 6.3 мм роз’єму, набір різнокольорових кілець для маркування кабелів, а також м’який мішечок, який теоретично знадобиться для зберігання навушників. Варто зазначити, що існують варіанти навушників з кабелем довжиною 1.2 або 2.4 м. До мене приїхали NTH-100 саме з 2.4-м дротом. Сам кабель в цілому нарікань не викликає: він ідеально м’який, з добротними конекторами, хоча трохи “мікрофонить”. На завершення розділу додам, що в природі існують Rode NTH-100M, які за замовчуванням оснащені мікрофоном.

 

Додаткові аксесуари

Якщо базової комплектації покупцеві мало, то додатково можна придбати кольоровий кабель іншої довжини, а також мікрофон на “гусячій шиї”, який під’єднується до чаші. Чи надійдуть у продаж ці аксесуари на території України, поки що невідомо.

Дизайн

Виглядають Rode NTH-100 досить сучасно і, як на мене, з претензією на якусь гілку футуризму. Не можу стверджувати, що це мій дизайн, але й нарікати особливо немає на що. Що стосується матеріалів виготовлення девайсу, то тут все передбачувано на високому рівні: ефектно підкручені шарніри виготовлені з металевого сплаву, дужка наголів’я – “підпружинена” сталь, матеріал чашок – матовий пластик з глянцевими вставками, завдяки яким користувач ніколи не забуде, що має справу з навушниками від Rode. Авжеж пластик трохи збирає відбитки пальців, але то не критично.

 

Окремим пунктом слід розглянути три атрибути навушників, якими неабияк пишається виробник. 1. Це оригінальні пінно-гелеві амбушюри з ефектом пам’яті Alcantara; 2 – це фірмові замки Flitlock, завдяки яким надійно фіксується обраний діаметр дужки наголів’я; 3 – це одразу два сокети для під'єднання кабеля, що безперечно оцінять шульги (лівші). Що ж, останні два конструктивні рішення є об’єктивно корисними, тоді як амбушюри мені здалися дещо жаркуватими: після 30-ти хвилин прослуховування навушники вже хотілося зняти – і це в умовах цьогорічного холодного літа.

 

Комфорт експлуатації

Отже, про те, що Вам не замерзнути wearing Rode NTH-100 я вже казав, але як у нас справи з іншими аспектами ергономіки? А все гаразд, принаймні у моєму випадку. Навушники відмінно розподіляють тиск, тому нічого не давить, але при цьому конструкція чіпко тримається на голові. Щодо замків Flitlock, то тут моя повага, адже покрокове регулювання від необережних рухів нерідко збивається. Кабель (в свою чергу), як я вже зазначав раніше, теж поводить себе в цілому слухняно. Крім того, дуже сподобалося маркування лівого і правого каналів, яке реалізоване шляхом як графічних знаків, так і тактильних міток на чашах.

 

Основні характеристики

• •    Діаметр динамічного випромінювача: 40 мм
• •    Частотний діапазон: 5 Гц – 35 кГц
• •    Імпеданс: 32 Ом
• •    Чутливість: 110 дБ/В
• •    Пікова вхідна потужність: 1700 мВт, 1% КНС @ 1 кГц

Як бачимо, характеристики є досить стандартними, хоча насправді навушники виявилися важкуватими, більшість бюджетних плеєрів чи мобільних ЦАП/підсилювачів їх нормально не озвучать, а тому для продуктивної роботи з героєм огляду Вам знадобиться стаціонарний аудіоінтерфейс, ЦАП і/або підсилювач з вихідною потужністю не менше 200 мВт. Наприклад, мій Fiio KA5 навіть на повній потужності не справився з Rode NTH-100, чого не скажеш про стаціонарний підсилювач від Denon.

Звучання

З дизайном та комфортом використання розібралися, а тому саме час перейти до головного – опису звучання Rode NTH-100, і тут є про що поговорити. Перш за все, хочу виразити своє здивування від того факту, що виробник позиціонує свій виріб як інструмент для моніторингу в контексті стрімінгової діяльності, з чим я частково не згоден. Авжеж, і для стрімів, і для подкастів навушники підійдуть, проте вважаю, що якнайкраще навушники підходять саме для меломанських справ, адже звучать вони насичено та мелодійно, а також підходять для музики різних жанрів.

 

Далі хотів би відмітити, що моніторам, крім вже згаданого джерела з нормальною потужністю, потрібен прогрів. Не надто тривалий, але потрібен. Ну а тепер розглянемо безпосередньо складові акустичної палітри навушників.

Описуючи загальну звукову сигнатуру, я би вжив такі епітети як музично орієнтована, з доцільним нахилом в “тепло”, дещо притемнена, з пом’якшеними контурами звукових образів. Також необхідно згадати про вміння Rode NTH-100 передавати динамічний малюнок композиції, що вбереже слухача від раптових перепадів гучності. Окрім того, присутній очевидний акцент на макроконтратсах, завдяки чому треки відтворюються масштабно та експресивно. Однак тут-таки постає закономірне питання: “А що там з аналітикою?” А ось деталей мені трохи бракувало, сподіваюсь, це дещо виправлять технічні джерела звуку.

 

Що стосується особливостей організації частного спектру, то тут, незважаючи на заяви виробника про Accurate Frequency Response, маємо помітні акцентування області басу та верхньої середини, що справедливо вважати обґрунтованим кроком. Іноді ВСЧ “тішать” свистячими артефактами, але на тлі інших навушників то не діє гнітюче.

 

До речі, бас звучить м’яко, об’ємно та енергійно, демонструючи при цьому нормальну швидкість та помірну текстурованість; середні частоти відтворюються інформативно, тілесно та з особливим забарвленням тональної гами а ля вінтаж. Тут-таки можна відмітити не рекордну роздільну здатність, на що варто звернути увагу аудіофілам. Щодо віртуальної сцени, то вона просто нормальна – як своїм об’ємом, так і позиціонуванням окремих звукових “об’єктів”, але на статус аудіофльської скоріше не претендує.

 

На завершення розглянемо високі частоти, які грають дзвінко, відносно детально, енергійно, а також більш-менш точно в контексті передачі окремих кліків та ударів. Примітно, що відрізок після 6 кГц йде на спад, а тому різноманітних огріхів звукоінженерів загалом не очікується. Особисто мені ВЧ радше сподобалися, ніяких об’єктивних недоліків вони не мають.

 

Підсумок

Не впевнений, що NTH-100 можна назвати аудіофльськими навушниками, а ось універсальним аудіорішенням для роботи зі звуком – чому б і ні. Звісно, для серйозної звукорежисерської роботи вони не підходять, а ось для інді-музики, подкастингу чи ютуб-мовлення – цілком підхожий варіант. Але ж не забуваймо, що і меломанські задачі, з якими суто студійні монітори часто не можуть впоратися, Rode NTH-100 – теж під силу. А якщо згадати ще й про виразний дизайн, комфорт посадки і помірний цінник, то на думку приходить закономірне питання: “Чи не діжер в класі перед нами?” Отже, можу сміливо рекомендувати Rode NTH-100, як мінімум, до ознайомлення, з перспективою до подальшого придбання.  До зустрічі на порталі Soundmag.